Уретрит

Уретрит (від грец. urethra — уретра, сечівник) — це запалення сечівника, основним проявом якого є виділення з уретри і біль при сечовипусканні.

Розрізняють інфекційні та неінфекційні уретрити.

Інфекційні уретрити найчастіше викликаються статевими інфекціями і поділяються на дві групи:

  • специфічні інфекційні уретрити - гонорейний та ін;
  • неспецифічні уретрити, збудником яких є трихомонади, хламідії, мікоплазми, уреаплазми, віруси та ін.

Неінфекційні уретрити можуть виникати при алергічних реакціях, травмах сечівника (різними сторонніми тілами), звуженні сечовипускального каналу та ін.

Часто неінфекційний уретрит переходить в інфекційний через приєднання інфекції.

Наслідки

Перша ознака уретриту - це печіння, різь і біль при сечовипусканні, виділення з уретри та біль у промежині. Як правило виділення бувають вранці. У разі неспецифічної бактеріальної інфекції виділення рясні, слизово-гнійного характеру, синьо-зеленого кольору, неприємного запаху.

У разі зараження гонорейним уретритом виділення з'являються у вигляді краплі білого гною з сечівника, найчастіше вранці.

Слід зазначити, що чоловіки (через анатомічні особливості - довша і вузька уретра) раніше і гостріше відчувають симптоми уретриту. Вияв уретриту у жінок менш виражений і можуть залишитися непоміченими.

Запалення може доходити з сечівника до передміхурової залози, сечового міхура та органів мошонки. У такому разі епідидиміт, простатит та орхіт можуть бути ускладненнями уретриту і в подальшому розвитку можуть перейти у чоловіче безпліддя.

Уретрит у жінок часто ускладнюється порушенням мікрофлори піхви, циститом та іншими запальними захворюваннями сечових шляхів.

У разі несвоєчасного лікування уретриту, може розвинутись звуження уретри - стриктура, що проявляється в ослабленні напору сечі під час сечовипускання.

Діагностика та лікування

Якщо у вас виникли виділення з сечівника, печіння під час сечовипускання, поколювання в уретрі, слід найближчим часом звернутися до уролога чи венеролога. Після проведення бактеріологічного посіву та ПЛР-діагностики інфекцій лікар-уролог (венеролог) зможе виявити збудника вашого захворювання.

Доволі часто симптоми можуть зовсім не проявлятися. У такому разі інфекцію можна виявити тільки при лабораторних аналізах - при цьому ви все одно ризикуєте заразити свого партнера, у якого всі неприємні симптоми можуть виявитися повною мірою.